News

Із Франківська до Києва: у столиці відкрився громадський ресторан Urban Space 500

06.01.2019

Із Франківська до Києва: у столиці відкрився громадський ресторан Urban Space 500

 

Минулого тижня у Києві розпочав роботу Urban Space 500. Це перший заклад, відкритий за соціальною франшизою громадського ресторану Urban Space 100, ідея якого належить платформі «Тепле Місто». У столиці цей амбітний проект втілюють ГО «Інша Освіта» та управлінська ресторанна компанія Druzi Cafe & Bar. Він став можливий завдяки об’єднанню півтисячі співзасновників та має сприяти позитивним змінам у житті столиці

 

Як працює програма Urban Space

 

Рівно чотири роки тому, 27 грудня, в Івано-Франківську свої двері відчинив Urban Space 100. Ідея й модель громадського ресторану Urban Space, що є прикладом соціального підприємництва, належить платформі «Тепле Місто». Слово «громадський» у назві означує декілька моментів. По-перше, механізм створення ресторану — через об’єднання соціально активних людей, котрі хочуть і готові вкласти у проект особисті ресурси. Співзасновники ресторану — у франківському Urban Space їх сто, у київському п’ятсот — одноразово й безповоротно інвестували у створення закладу. Далі: щоквартально з 80% зґенерованого прибутку ресторану формується фонд для фінансування міських проектів. Рішення про те, які ідеї підтримати, приймають співзасновники закладу. За чотири роки У Франківську ґранти від Urban Space 100 отримали 84 проекти на суму майже 2 млн грн. Серед них: дитячі, освітні, мистецькі, екологічні, з облаштування міських просторів та ін. Ще одна особливість ресторану — нетипове поєднання функцій: у просторі закладу, крім власне ресторану й кухні, є майданчик для подій, студія Urban Space Radio, крамничка українських брендів.

— Цікавий формат соціального підприємництва, успішні результати діяльності Urban Space 100, зокрема ґрантової програми, є предметом активного інтересу ззовні. Це спонукало платформу «Тепле Місто» започаткувати програму, що передбачає відкриття закладів мережі Urban Space в інших містах на умовах соціальної франшизи. За декілька останніх років ми отримали багато запитів на реплікацію проекту з різних міст України та світу. Це, наприклад, Полтава, Чернівці, Запоріжжя, Бережани, Краматорськ, Харків, Берлін, Алмати, Софія, Сан-Франциско. Це засвідчує, що досвід Франківська цікавий, інноваційний, є прикладом того, як  ми, об'єднуючись, можемо змінювати наші міста.

Ми радіємо відкриттю першого ресторану — в Києві. Стале функціонування цієї комплексної системи гарантуватиме управлінська модель, яка поєднує соціальну складову проекту від ГО «Інша Освіта» у співпраці з платформою «Тепле Місто» та якісний ресторанний менеджмент від DRUZI Cafe & Bar. Відкриття ресторану стало можливе завдяки зацікавленості та фінансуванню 500 співзасновників, а його подальша ефективність значною мірою залежить від активності відвідувачів, передовсім киян, — зазначає координаторка програми Urban Space Марта Гладка.

 

Київський контекст  

 

Між ідеєю відкрити ресторан Urban Space у столиці та самим відкриттям минув рік і 9 місяців: це час на збір співзасновників, пошук управлінської компанії та приміщення, ремонт і вирішення фінансових та юридичних моментів. Крім ресурсів спільноти співзасновників, проект реалізовується завдяки кредиту від WNISEF (у рамках програми «Соціальне підприємництво») й «Ощадбанку».

Ресторан розташований за 5 хв від станції метро «Хрещатик» — на вулиці Грінченка, 9, де колись був легендарний Музичний провулок. Його історія розпочалася 150 років тому і пов’язана з іменем знаного архітектора Йосипа Каракіса: у 1870-х було закладено музичне училище, далі площу поруч. Під час Другої світової провулок був зруйнований. Приміщення ж, у якому оселився Urban Space 500, зведене 1937 року, свого часу тут діяла музична школа, а нині воно належить Національній суспільній телерадіокомпанії України.

Обидва ресторани — у Франківську та Києві — об’єднані соціальною місією — робити міста комфортнішими й цікавішими для життя. Але між закладами є й відмінності. Київський порівняно із Urban Space 100 — більший за площею і має кілька залів, названих топонімами районів Києва: «Поділ», «Оболонь», «Русанівка», «Троєщина», ін. Є простір для студії Urban Space Radio, яке розпочне роботу згодом. У ресторані використано екомеблі українського виробництва, виготовлені із вторсировини стільці IKEA. Над простором працювали різні партнери, а фінальний проект інтер’єру  належить Peker and Partners.

Щодо ґрантової програми Urban Space 500, то тематика проектів, які можуть подаватися на конкурс, не обмежується, але щокварталу будуть визначені пріоритети (чого нема в Urban Space 100). На старті це: транспортні та просторові рішення, розвиток культури міського планування та ревіталізації просторів, людиноцентричність, прогресивна освіта, підвищення рівня екосвідомості.

 

Моє «Дякую» моєму місту

 

Спільнота співзасновників ресторану — це дуже різні люди і, ймовірно, дехто з них ніколи б не перетнувся, якби не Urban Space. У київському проекті 87% засновників та засновниць — кияни, решта — з інших міст і країн. Наймолодшій засновниці 18, найстаршій — 88 років. Багато хто у спільноті має підприємницький досвід, чимало — у сфері громадських і благодійних проектів, кожен десятий — із ІТ-галузі. Закономірно, такій кількості людей не завжди легко порозумітися, але визначальними є спільні цілі, каже Віталій Скобля, аккаунт-менеджер у галузі ІТ. Він був захоплений ідеєю ресторану громадського ресторану та ввійшов у першу десятку співзасновників Urban Space 500. Віталій розповідає:

— Я народився у Рівному, але вже більше 25 років живу у Києві, — це моє місто. Участь у проекті — це невеличке дякую Києву за те, що дає багато можливостей, що тут комфортно та цікаво. Я керуюся правилом: якщо ти хочеш і маєш можливість щось зробити краще у своїй домівці, зроби. Формат Urban Space сподобався мені з самого початку. У концепції громадського ресторану мені особливо імпонує ґрантова програма: згенеровані кошти можна спрямовувати на те, що покращуватиме місто. Як на мене, важливо, щоб у місті було комфортно — і киянам, і тим, хто приїжджає сюди. Актуальними для Києва є й транспортні, екологічні питання, наприклад, у напрямі сортування й переробки сміття, адже місто генерує понад мільйон тонн сміття щороку.

 

Щоб краще пізнати місто

 

Подієва програма в Urban Space 500 відповідатиме контексту й запитам столиці. Кураторка подієвого майданчика Надія Парфан, режисерка, продюсерка документального кіно, культуролог, розповідає:

— Urban Space 500 — інноваційний заклад не лише для Києва, а й для всієї України. Він істотно відрізняється від Urban Space 100 у Франківську. Готової концепції подієвого майданчика нема і не може бути: її треба напрацювати. Зараз ми у процесі розробки, будемо тестувати формати до березня.

Яким ми бачимо подієвий майданчик? З одного боку, умови франшизи від платформи «Тепле Місто» задають певні концептуальні рамки, з іншого боку, — їх доповнює київський контекст. Зокрема Urban Space 500 розташований у самому центрі столиці, поруч з Майданом. Це визначає певні тематичні пріоритети. Перший — урбаністична, історико-архітектурна складова цього місця, що має особливе значення в міській тканині (історія Музичного провулка, будівлі Йосипа Каракіса, Будинок архітектора поруч); також довкола є агресивна забудова, нестримні архітектурні процеси, які потребують уваги й аналізу містян. По-друге, хотілось би працювати з міською спільнотою: вона дуже різна, — важливо навчитися цінувати та поважати це різноманіття. Хочеться, щоб завдяки нашим подіям люди краще пізнавали Київ: є багато атомізованих бульбашок — маленьких середовищ, які часто не знають одні про одних. Urban Space 500, на мою думку, також має бути культурним майданчиком: у центрі міста за останні півроку закрилося два кінотеатри, бракує локацій для репрезентації актуальної культури, чогось цікавого, альтернативного, некомерційного, андергнаундного, непопсового. Таким є моє бачення, але важливо, що у формуванні концепції подієвого майданчика беруть активну участь представники спільноти Urban Space 500, дуже різноманітної й активної.

Усі події в Urban Space 500 є відкриті та безплатні. Це важливо для Києва: тут відбувається дуже багато заходів, які проте часто і не для всіх доступні за ціною. Події також мають бути аполітичні й недискримінаційні. Майданчик інклюзивний: на вході до закладу зроблена доріжка для представників маломобільних категорій; подіум, який згодом з’явиться у ресторані, теж матиме пандус. Порівняно з івано-франківським майданчиком київський є більший за площею і більш пристосований: передбачена звукоізоляція та відокремлення простору. Зал із подієвим майданчиком монофункціональний, тобто орієнтований саме на подію: тут не можна замовляти їжу під час проведення подій, лише напої. Надія Парфан підсумовує:

— Ми вже маємо багато запитів і пропозицій: це означає, що наш подієвий майданчик потрібен. Серед наших перших подій: презентація онлайн-видання «Заборона», тренінг з інклюзивності просторів. Під час тестового періоду ми зрозуміємо, як фільтрувати ідеї, що потрібно нам як спільноті та місту, виробимо струнку концепцію. Важливо, щоб події, які відбуватимуться в Urban Space 500, були якісні та концептуально продумані. Це також повинні бути заходи, після яких Київ стане кращим містом.

 

Фото: Джерело — UrbanSpace 500, фотограф — Кирило Васильєв

Текст: Ірина Шутка

Цей матеріал вперше був опубілкований 24 вересня 2018 року на івано-франківському порталі новин «Репортер» у рамках інформаційного партрнерства «Теплого Міста» та медіаресурсу «Репортер»