Після любові та смерті — до грошей

Ідея радіомарафону в команди Urban Space Radio — онлайн-медіа про життя сучасних міст, студія якого розташована у просторі ресторану Urban Space 100, — зародилася понад рік тому. Якраз у лютому 2018-го відбувся перший марафон. Суть у тому, аби говорити — і давати приклад, як говорити — про те, що вважається незручними, незвичними темами в медіа- чи публічному просторі, але що стосується кожного з нас і є невід’ємною частиною нашого життя.

Радіомарафон завжди стартував пізно ввечері, тривав 4 години й завершувався вночі: тоді простіше розмірковувати на теми, які викликають у нас ніяковіння, вважають у команді Urban Space Radio. Щоразу в марафоні брали участь декілька гостей. Це представники різних фахових галузей: разом із ними можна поглянути на обговорюване питання з різних точок зору, комплексно, по-новому. Ведучими ефіру традиційно були психолог, психотерапевт Анна Шийчук і шеф-редактор інтернет-журналу Platfor.ma Юрій Марченко.

Під час першого марафону «Нуяктобісказати» говорили про любов, секс і стосунки, другий присвятили темі смерті й сенсу життя. На старті проєкту був помітний резонанс, згадує координаторка Urban Space Radio Юлія Кушнір: аудиторія прийшла і на цікаву тему, і на незвичний формат. Зі смертю й життєвими кризами було трохи спокійніше: це питання складніше й важче емоційно. Цікаво, що за статистикою, серед слухачів цього ефіру переважали чоловіки віком понад 35 років.

Багато сторін тоненької банкноти

Ще на етапі планування другого ефіру команда радіо знала, що хоче говорити про гроші.

— Ми обираємо теми, які найчастіше викликають в нашому суспільстві відчуття сорому та ніяковості. І готові досліджувати їх, шукати людей, котрі можуть та вміють про це говорити, — каже Юлія Кушнір. – Кожен наш марафон несе певну емоцію чи почуття, щоразу інші: з першою темою — сексу — це був сором, із другою — сум і певне нерозуміння, як можна говорити про смерть. А тема грошей у мене особисто викликає цікавість: як про це говорити, чому ми маємо так багато стереотипів та ніяковості щодо грошей? Про них багато говорять, але ніколи — про те, як про них говорити. І тут нам разом із запрошеними експертами важливо показати приклад.

 

Якщо ми добре придивимося до будь-якої банкноти, то побачимо, що у неї не просто два боки — вона набагато цікавіша. Власне, різні аспекти грошей і розглядатимуть під час «Нуяктобісказати». Є декілька блоків. Перший — «гроші та психологія». В ньому йдеться про місце грошей у стосунках, в сім’ї, про гендерні стереотипи, гроші для жінки. Також є про гроші й роботу: як озвучити роботодавцеві свої зарплатні очікування, як оцінювати себе на ринку праці, як оцінювати роботу інших. Про це ведучі розпитали Марію Коваль, яка має досвід управління людськими ресурсами в галузі ІТ. А незалежний фінансовий консультант Северина Падовська допоміг розібратись, як найліпше й доступно про гроші говорити з дітьми: що таке гроші, чому мама і тато ходять на роботу, що таке кишенькові і т.д. Цей аспект — «як говорити із дітьми» — є звичною складовою кожного радіомарафону.

«Гроші та світ» — ще один фокус. Що може бути з грішми через 50 чи 100 років? Чи можуть з’явитися їхні замінники, наприклад, міра витраченого часу? А що там із криптовалютою? На ці запитання відповів Андрій Стецевич, заступник голови правління «Ощадбанку». Тим часом блок «гроші й Україна» зосередив увагу на особливостях сприйняття грошей та ментальних причинах бідності. 

А, може, справа не в грошах?

 «А, може, справа не в грошах, може, і мільйон українець використає невміло?» Як зауважує координаторка Urban Space Radio, порівняно з різними європейськими країнами чи США, де громадяни знають собі ціну — ціну того ресурсу, який вкладають у роботу, в нас, як і загалом у країнах пострадянського простору, із цим складніше. Тому під час радіомарафону ми дізналися більше про історично зумовлені комплекси українців щодо грошей, про культуру ставлення до них та культуру споживання.

Анна Шийчук вважає це маленькими кроками у подоланні стереотипів, яких в нашому суспільстві вистачає. Усім відоме «дурний, бо бідний, бідний — бо дурний» або «багатство й наявність грошей — це погано, бо чесно не заробиш, бо гроші — то клопоти». Відтак вони асоціюються із соромом чи страхом, достаток викликає упередження. Крім того, українці не завжди сприймають гроші як ресурс для чогось іншого, засіб для обміну, еквівалент продукції чи послуг, а натомість — як самоціль. Це результат зокрема й порівняно недавнього досвіду, як радянський період, коли жили «від зарплати до зарплати» й не прагнули більшого, бо викличеш підозру й матимеш проблеми, і 1990-ті з їхніми балансуванням на межі бідності й непевністю щодо завтрашнього дня. Нині багато людей в Україні переживає через бідність, середній рівень зарплат і життя не є задовільним. Проте є й ті, хто має нормальний рівень доходу, працюючи  чесно, зауважила ведуча радіомарафону.

Прослухати радіомарафон можна тут. 

Цей матеріал вперше був опублікований 19 лютого 2019 року на івано-франківському порталі новин «Репортер» у рамках інформаційного партнерства «Теплого Міста» та медіаресурсу «Репортер».

Дізнатись більше